Леся Українка: чотири тексти для уважного читання · Крок 1 із 4
«Давня весна»: від самотності до діалогу зі світом
Простеж, як змінюється ставлення ліричної героїні до весни. Межа між кімнатою та зовнішнім світом спочатку відокремлює, а далі стає місцем зустрічі. Це прочитання спирається на послідовність висловлювань, а не на припущення про одужання.…
Передумови: Розрізняти автора й ліричний голос; знаходити в тексті слова на підтримку думки.
Редакцію включено до публічної бета-версії. Це не фахове педагогічне приймання. Версія вправ: 2026-10-26.litua-poetry.1. Програмні перевірки не замінюють оцінювання навчальної методики.
Повідомити про помилку
Леся Українка · «Давня весна»
Додаткове читання · не окрема обов’язкова тема програми
Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.Зібрання творів у 12 т., Київ: Наукова думка, 1975, т. 1, с. 121; перша публікація — «Думи і мрії», 1899. Звірити текст у джерелі ↗
Оригінальна поезія у суспільному надбанні. Правопис за зазначеним виданням; типографіку лапок і тире уніфіковано. Пояснення та вправи — навчальні матеріали Tutoirl.
Запитання до першого читання
Простеж, як змінюється ставлення ліричної героїні до весни. Межа між кімнатою та зовнішнім світом спочатку відокремлює, а далі стає місцем зустрічі. Це прочитання спирається на послідовність висловлювань, а не на припущення про одужання.
Слова «А я лежала хвора й самотна» протиставляють стан героїні загальному оживленню. Вони не доводять, що весна справді її забула: наступна строфа передає саме її тодішню думку.
Від спостереження до пояснення
Заперечення «Ні, не забула!» змінює напрям роздуму. Гілки біля вікна, вітер і пташиний спів стають відчутними дарами. Наприкінці говориться про пам’ять душі, а не про медичне одужання.
Робоча послідовність: назви конкретне слово → поясни його зв’язок з іншою деталлю → сформулюй висновок → перевір, чи він не виходить за межі тексту.
Як обґрунтувати власне прочитання
Можливі різні аргументовані тлумачення. Автоматичні вправи перевіряють лише прямо названі деталі, послідовність і формальні ознаки. Власну інтерпретацію напиши нижче: її не оцінюють за збігом із готовою фразою. Вправи містять потрібні уривки, тому до них можна переходити й окремо.
«Цей образ можна прочитати як …, бо в рядку … є …; водночас текст не стверджує …». Це структура аргументу, а не відповідь, яку треба дослівно повторювати.
Напиши й перевір
Напиши 80–120 слів: як вікно змінює свою роль у вірші? Наведи дві короткі точні цитати з різних частин тексту. Поясни, чого про стан героїні текст не дозволяє стверджувати. Особистих історій про хворобу не потрібно.
Цю навичку не оцінює автоматичний тест. Позначки нижче — твоя самоперевірка; для незалежного висновку потрібен викладач або підготовлений слухач.
Матеріал для роботи
Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло — Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: «Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не придбала, Мене забула радісна весна». Ні, не забула! У вікно до мене Заглянули від яблуні гілки, Замиготіло листячко зелене, Посипались білесенькі квітки. Прилинув вітер, і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав. Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла.
Чернетка не надсилається на сервер і не зберігається після закриття сторінки. Скопіюй її, якщо хочеш залишити.
Відмічено критеріїв: 0 із 4. Це не автоматична оцінка правильності.