6 клас: поетичне бачення природи · Крок 1 із 4
«Тиша морська»: пейзаж, світло та бажання мандрувати
Простеж перехід від спостереження за морем до бажання вирушити в дорогу. Повтор ясних і золотистих барв допомагає пов’язати пейзаж із настроєм ліричного голосу. Бажаний політ думки не є повідомленням про здійснену подорож.…
Передумови: Розрізняти автора й ліричний голос; знаходити в тексті слова на підтримку думки.
Редакцію включено до публічної бета-версії. Це не фахове педагогічне приймання. Версія вправ: 2026-10-26.litua-g6.1. Програмні перевірки не замінюють оцінювання навчальної методики.
Повідомити про помилку
Леся Українка · «Тиша морська»
6 клас · програмове читання
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.
Певне, се країна світла
Та злотистої блакиті,
Певне, тут не чули зроду,
Що бува негода в світі!
Тиша в морі… ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, –
В’ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла підіймає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає.
Як би я тепер хотіла
У мале човенце сісти
І далеко на схід сонця
Золотим шляхом поплисти!
Попливла б я на схід сонця,
А від сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.
Не страшні для мене вітри,
Ні підводнії каміння, –
Я про них би й не згадала
В краю вічного проміння.Зібрання творів у 12 т., Київ: Наукова думка, 1975, т. 1, с. 99–100. Цикл «Кримські спогади». Звірити текст у джерелі ↗
Оригінальна поезія у суспільному надбанні. Правопис за зазначеним виданням; типографіку лапок і тире уніфіковано. Пояснення та вправи — навчальні матеріали Tutoirl.
Від пейзажу до бажання: простеж перехід
Короткі уривки з «Тиші морської» Лесі Українки. Перемикай частини й порівнюй позицію ліричного голосу.
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.Повтор ознаки ясності об’єднує різні деталі пейзажу.
Поміркуй: Що бачить ліричний голос? Який настрій ти можеш обґрунтувати цим повтором?
Це дослід для читання й усного пояснення. Перемикання варіантів не додає балів і не позначає тему завершеною.
Запитання до першого читання
Простеж перехід від спостереження за морем до бажання вирушити в дорогу. Повтор ясних і золотистих барв допомагає пов’язати пейзаж із настроєм ліричного голосу. Бажаний політ думки не є повідомленням про здійснену подорож.
«Як би я тепер хотіла» називає бажання. Отже, висновок «у цьому рядку повідомлено, що героїня вже сіла в човен» підмінює форму вислову. Спочатку визнач, що спостерігають, а що уявляють.
Від спостереження до пояснення
Тиша не дорівнює повній нерухомості: хвиля коливається, човен рухається. Сонячні відблиски подано через золотисті образи. У фіналі готовність не боятися перешкод висловлена в межах мрії; це не порада нехтувати безпекою на воді.
Робоча послідовність: назви конкретне слово → поясни його зв’язок з іншою деталлю → сформулюй висновок → перевір, чи він не виходить за межі тексту.
Як обґрунтувати власне прочитання
Можливі різні аргументовані тлумачення. Автоматичні вправи перевіряють лише прямо названі деталі, послідовність і формальні ознаки. Власну інтерпретацію напиши нижче: її не оцінюють за збігом із готовою фразою. Вправи містять потрібні уривки, тому до них можна переходити й окремо.
«Цей образ можна прочитати як …, бо в рядку … є …; водночас текст не стверджує …». Це структура аргументу, а не відповідь, яку треба дослівно повторювати.
Напиши й перевір
Напиши 80–120 слів: чому спокійний пейзаж викликає бажання руху? Знайди коротку цитату з опису моря та коротку цитату з частини про бажану мандрівку. Поясни їхній зв’язок і відділи уявну подорож від здійсненої.
Цю навичку не оцінює автоматичний тест. Позначки нижче — твоя самоперевірка; для незалежного висновку потрібен викладач або підготовлений слухач.
Матеріал для роботи
В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем, – В’ється стежечка злотиста. Править хтось малим човенцем, Стиха весла підіймає, І здається, що з весельця Щире золото спадає. Як би я тепер хотіла У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти! Попливла б я на схід сонця, А від сходу до заходу, Тим шляхом, що проложило Ясне сонце через воду. Не страшні для мене вітри, Ні підводнії каміння, – Я про них би й не згадала В краю вічного проміння.
Чернетка не надсилається на сервер і не зберігається після закриття сторінки. Скопіюй її, якщо хочеш залишити.
Відмічено критеріїв: 0 із 4. Це не автоматична оцінка правильності.