1–2 · Спільнота та взаємодія · Крок 1 із 3
Попросити, відмовити, подякувати
Вибирати поважні слова й пояснювати, чому допомога не має принижувати.
Передумови: Короткий текст можна читати разом із дорослим. Працюємо з вигаданими даними; реальних адрес або фото не потрібно.
Редакцію включено до публічної бета-версії. Це не фахове педагогічне приймання. Версія вправ: 2026-10-28.world12.1. Програмні перевірки не замінюють оцінювання навчальної методики.
Повідомити про помилку
Прохання не наказ
У вигаданому класі Оля хоче позичити олівець. Вона запитує дозволу, а не забирає річ. Інша дитина може відмовити. Слова «будь ласка» не дають права примусити її.
«Можна взяти олівець?» — прохання.
Допомога за згодою
Спершу спитай, чи потрібна допомога. Не смійся з помилки й не називай людину образливими словами. Якщо хтось засмучений або є загроза, звернися до відповідального дорослого.
Можна запропонувати пояснення, а не зробити все замість іншого.
Причина для оцінки
Поясни вчинок, а не навішуй ярлик на людину. «Він повернув позичене» описує дію. «Це поважає домовленість» пояснює оцінку. Справжнє спілкування не перевіряється одним кліком.
Увага до згоди важлива й у спільній грі.
Напиши й перевір
Придумай короткий діалог двох вигаданих персонажів: прохання, відповідь, подяка. Додай варіант ввічливої відмови. Не записуй імен реальних дітей чи приватних історій.
Цю навичку не оцінює автоматичний тест. Позначки нижче — твоя самоперевірка; для незалежного висновку потрібен викладач або підготовлений слухач.
Матеріал для роботи
Авторські картки та синтетичні умови. Можна працювати на папері й усно; чернетка необов’язкова.
Чернетка не надсилається на сервер і не зберігається після закриття сторінки. Скопіюй її, якщо хочеш залишити.
Відмічено критеріїв: 0 із 4. Це не автоматична оцінка правильності.